«Я залишаюся тією ж Джамалою, яку ви всі знаєте. Але зараз у мене з’явилася ще одна місія — бути голосом всіх жінок України». Джамала під час війни і любов до України
Содержание
Сильна, незламна, вмотивована, безстрашна та талановита Джамала уособлює Україну, українську красу, незалежність та силу. Втративши вдруге домівку (перший раз — після окупації Криму), вона залишила коханого чоловіка та улюбленого собаку в Україні. Тепер, без команди та особистого захищеного простору, Джамала зосереджує всю свою енергію на наближення перемоги: більше ніж 40 виступів, понад 500 зустрічей з медіа, більше як 90 млн доларів, зібраних на благодійність.
У рамках проєкту Answear x ELLE шеф-редакторка сайту ELLE.UA Катерина Попова поспілкувалася з Джамалою про її діяльність під час війни, допомогу українцям, зустріч із Джо Байденом і держсекретарем Ентоні Блінкеном, роль жінок у майбутній відбудові країни, про те, як віднайти у собі бажання жити далі попри війну, любов до України та мрії.
Бліц
Українська жінка — сильна, ніжна, смілива. Таке відчуття, що вона дійсно може бути абсолютно всім.
Опишіть трьома словами, якою ви бачите Україну в майбутньому. Незалежною, успішною і квітучою.
Улюблене українське свято — День Незалежності, бо мені здається, там стільки сили та розуміння того, за що ми боремося, і не тільки зараз.
Діяльність під час війни
Якими були ваші перші думки та дії вранці 24 лютого?
Той випадок, коли не було ніяких думок, тільки шок та якесь заціпеніння. Десь за годину тільки я зрозуміла, що мені потрібно одягнути дітей, а друга думка була «Де мій альбом QIRIM?». Він якраз перебував у Будинку звукозапису, де були обстріли.
Війна перетворила вас на кочівницю. Скажіть, що для вас є найважчим зараз?
Найважчим для мене зараз є життя у дорозі. Бо живу я насправді у Києві, дітей лишаю у Варшаві, їжджу по різних містах світу, де виступаю та збираю гроші для України. Найважче якраз, напевно, те, що я майже не бачу своїх дітей. Можу провести майстер-клас зі складання валізи за 5-10 хв, бо реально там, де я перебуваю, зі мною завжди 2-3 валізи для виступів, конференцій. Сама підбираю собі образи, обов’язково враховуючи, що це має бути одяг та атрибути, які підкреслюють національну ідентичність.
З перших днів повномасштабної війни ви почали активно допомагати людям — 40 виступів у 20 країнах світу, понад 500 зустрічей із пресою та понад 90 млн доларів, зібраних на благодійність. Розкажіть про вашу діяльність зараз.
На жаль, війна триває, тому я продовжую свою діяльність. Звісно, є втома, але зусиль необхідно ще більше, щоб і далі говорити про Україну та її потреби. Не так давно виступала у столиці Латвії — Ризі — на фестивалі Porta. Там відвідала провідні радіостанції та ТБ, де розповідала про Україну. Після цього взяла участь у благодійному матчі Game4Ukraine у Лондоні, де також не тільки виступала, а й давала інтерв’ю. Це дійсно величезна робота. З початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну не було жодного дня, щоб я не була на зв’язку. 24/7 я включена у робочий процес. Мої соцмережі працюють для України: здебільшого вони ретранслюють статус для іноземців, розповідають про поточні події в країні, потреби, збори.
У грудні ви стали першою українською артисткою на церемонії вручення премії Центру Кеннеді у Вашингтоні, де зустрілися з Джо Байденом і держсекретарем Ентоні Блінкеном. Розкажіть про цю подію. Як вам було у ролі дипломата?
Я не можу сказати, що я приміряю на себе роль дипломата. У тому й сенс, що я — музикантка, співачка та мама двох дітей. Це мені допомагає доносити інформацію дуже легко, правдиво, у своєму стилі — емоційно та щиро. В цьому, напевно, і є моя особливість, тому що я не політик, я можу собі дозволити обійняти Джо Байдена, або Ентоні Блінкен може по-батьківськи поцілувати мене у щоку. Перш за все я громадянка України, яка намагається робити все для своєї країни: наприклад, просити про генератори у той час, коли у нас були блекаути, закликати закрити небо над Україною. Я залишаюся тією ж самою Джамалою, яку ви всі знаєте. Але зараз у мене з’явилася ще одна місія — бути обличчям тих українських жінок, які не мають змоги говорити.
Які найбільші виклики стоять перед вами сьогодні, на вашу думку?
Транслювати різнокультурну Україну. Бо, знову ж таки, російська пропаганда вкладає багато грошей у те, щоб розказати, які ми тут усі радикальні.
Я завжди підтримувала ЛГБТ-спільноти, жінок, була амбасадором ЮНІСЕФ «Життя на продаж», виступала за права корінних народів.
Я ототожнюю себе як українку кримськотатарського походження, яка бере участь у найбільшому прайді в Мадриді, яка була запрошена з виступом на тему ЛГБТ у Тенерифе, відвідала фестиваль «Каннські леви» і говорила від імені усіх творчих людей з керівником Banda Agency. Також представляла різні платформи, зокрема Global Citizen Now. Моя мета — бути представницею нашої толерантності та різноманіття. Мій альбом QIRIM доводить, що наша спадщина є набагато старшою, ніж ми собі думаємо. І це дійсно скарби, які ми маємо знати та досліджувати.
Як змінилися ваші пріоритети та бажання після повномасштабного вторгнення РФ?
Пріоритет один — зробити все можливе і неможливе для того, щоб моя родина була разом, вдома, тоді є гармонія в усьому. Адже досить складно займатися творчістю, коли твою душу розриває на частини.
Розкажіть, які творчі плани у вас після війни і як, на вашу думку, зміниться сфера шоубізнесу в Україні.
Не так давно я видала свій новий альбом QIRIM, і зараз мені хочеться якомога більше розкривати його, дати йому «пожити». Хочеться проїхатися з цим альбомом по світу. Я мрію виступити з ним у Royal Albert Hall у Лондоні, Carnegie Hall у Нью-Йорку та багато де ще. Хочеться також зробити для альбому і фестивальне життя.
Що стосується шоубізнесу, я дуже сподіваюся, що у нас не буде російськомовних пісень, натомість буде багато нової класної музики.
Про пошуки натхнення і себе
Ви — зразок для багатьох. Де ви черпаєте силу, щоб так блискуче представляти Україну на міжнародній арені, та як самі справляєтеся зі стресом? Як допомогти собі жити далі?
За останні півтора року у мене з’явилися дві шкідливі звички. По-перше, я стала іноді лаятися, але борюся з цим, бо мені це, звісно, не подобається. По-друге, я почала заїдати стрес. Можу сісти й їсти щось — горішки, насіння, хоча стараюся без шкідливої їжі, але буває й таке.
Що допомагає мені боротися зі стресом? Це мої діти, спілкування з ними. Ти накопичуєш злість, образу, але коли вони приходять і кажуть: «Я тебе люблю» — ти розумієш, для чого ти все робиш. Сон також дуже важливий. Зараз мені з ним складно через насичений графік, та і з дітьми маленькими багато не поспиш. Я б влаштовувала спеціальні тури для сну, щоб поспати.
Як музика може рятувати під час війни? Що ви слухаєте зараз?
Музика може рятувати. Так сталося, що в березні я стала першою українською амбасадоркою EQUAL від Spotify за права жінок, потім мене запросили до головного офісу в Мілані для інтерв’ю та маленького концерту. Команда Spotify захотіла продовжити нашу співпрацю по Spotify Covers. Гаррі Стайлс, Селін Діон та інші неодноразово виконували у партнерстві кавери. Для мене було честю долучитися і заспівати Frozen Мадонни. Ця співачка дійсно особлива, адже вона з початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну неодноразово заявляла про свою підтримку нашої країни та допомагала. Вона сильна жінка, яка постійно виступає за права жінок. А її пісня Frozen дуже близька мені. Скоро ви зможете почути її всюди, а також кавер на The Great Pretender. Це те, що я слухаю зараз, що дійсно надихає та допомагає.
Слухала альбоми Марії Квітки «Дай серцю волю», дебютний мініальбом YUVI «По тобі», альбом ONUKA «ROOM» та інші.
Як війна змінила ваше відчуття жіночності? Чи є у вас бажання фарбуватися, гарно одягатися?
Дуже змінила. Зараз дуже страшно бути сексуальною. Коли ти стаєш перед дзеркалом і думаєш, чи допустимий цей топ або не закоротка спідниця. Це дуже важко — приховувати свою жіночність. Хоча у мене ніколи не було занадто відвертих концертних костюмів, але сексуальність була і є. Намагаюсь ховати її у своїх костюмах, хоча іноді хочеться щось додати, але з цим, звісно, важко. Сподіваюсь, що у майбутньому все це вдасться повернути. Всі ми розуміємо, що час не повернути і варто цінувати кожний момент свого життя.
Як ви ставитесь до позиції Answear, що жінка сильна, красива та водночас завжди стильна?
Мені дуже імпонує така позиція. Наші жінки й у ЗСУ, у масивному взутті, у формі кольору хакі, мають неймовірно стильний вигляд.
Чи можуть бути речі своєрідною терапією? Чи варто створювати ілюзію звичайного життя?
Речі можуть бути і є терапією. Ні для кого не секрет, що, коли ти щось дозволяєш собі купувати, це дійсно допомагає, ти себе підтримуєш.
Я часто по роботі подорожую і постійно, коли проходжу через Duty Free, говорю собі: «Хочу парфуми, ой, а може це?» Але зараз ти відмовляєш собі, бо «не на часі, от переможемо, і я собі це дозволю». Я за свідоме споживання.
Любов до України
Що для вас означає Україна та бути українкою?
Україна — Батьківщина. Бути українкою зараз — це представляти Україну, в якій іде війна, і бути сильною.
Розкажіть про ваш найяскравіший спогад з дитинства в Україні.
Це, звичайно, наші домашні фестивалі. Мій батько грає на акордеоні, мама — на фортепіано, сестра — на домрі. У дитинстві ми проводили домашні концерти, готували плов, до нас приїздило багато родичів. Також згадую наші пальми у Криму, хурму, гранат. Моє дитинство було таким.
Хто з відомих українців вас надихає та чому?
Мене надихають наші ЗСУ своєю силою, які ціною свого життя дають нам можливість жити та творити зараз. З українських письменників надихає Ліна Костенко, Оксана Забужко, фехтувальниця Ольга Харлан, а ще Таміла Ташева — постійний представник президента в АР Крим, надихає редакторка «Української правди» Севгіль Мусаєва. Мене дуже надихають всі наші медіа, які зараз працюють 24/7. Усі українські дизайнери, одяг та аксесуари від яких одягають зараз світові знаменитості, також надихають.
Як ви вважаєте, яка роль жінок у майбутній відбудові країни?
Головна, бо жінка, хоча звучить банально, але це факт, господиня у будинку, яка створить затишок у домі та наведе красу, вона народить дітей та буде, як левиця, їх охороняти.
Яким ви бачите сучасного молодого українця/українку?
Без обмежень, вільних у творчості, в інтерпретації та різноманітних співпрацях, які просувають українську ідентичність. Це однозначно креативні та вільні люди.
Як ви плануєте відсвяткувати День Незалежності цього року? І що хочете побажати читачам у цей важливий для всіх українців день?
Де б я не була, однозначно я буду святкувати та бажати від щирого серця нам усього найкращого. Людям бажатиму терпіння, якби це не звучало дивно, але ми не маємо ні в якому разі втомлюватися, призвичаїтися до війни, коли вже все одно. Ми цієї війни не починали, ми її не заслуговуємо. Наші чоловіки не мають бути військовими, але стають на цей шлях, тому що вони справжні чоловіки, які захищають Батьківщину. Ми не маємо пристосовуватися до цих умов, а маємо якнайшвидше побороти цю темряву. Люблю вас, ваша Джамала!
Образи від Answear.ua
Команда:
Фотограф: Міша Федорак
Стиліст: Юрій Жуйков
Мейкап: Мишура Оля
Майстер зачіски: Тураджанова Нодіра
*Опубликовано языком оригинала
Следите за нами:
