GIRL POWER: 13 питань до галеристки та громадської діячки Ліки Співаковської

ELLE Україна
|
01 Жовтня 2021
|
Прочитаєш за 3 хв
Прочитаєш за 9 хв

В проекті Answear x ELLE
В чому полягає справжня girl power і як звернути її на користь собі і суспільству, знає Ліка Співаковська. Дівчина відома як галеристка, засновниця Spivakovska ART: EGO gallery, керуючий партнер Mandarin Maison art gallery, арт-консультант (сертифікат Sothebys Institute of Art New York). Вона організувала більше 500 виставок в Україні, 20 виставок за кордоном: Париж, Мілан, Рим, Мадрид, Палермо, Прага, Рига, Відень, Венеціанське бієнале. Також Ліка розвиває арт-культуру в Україні, просуває українське мистецтво за кордоном, працює з молодими і топовими українськими та іноземними художниками, консультує з підбору робіт в інтер’єр і приватні колекції.

І, крім того, Ліка створила і організувала понад 20 соціальних і благодійних проектів. Вона – автор книги «Лайкни мене», продажі від якої йдуть на підтримку фонду «Благомай» на програму освіти для випускників дитячих будинків.

В рамках проекту Answear x ELLE Ліка Співаковська розповість про мистецтво, виставковий простір Spivakovska ART: EGO, про громадську діяльність та про її книгу.

БЛІЦ

Зателефонувати або написати?
Написати, а потім подзвонити.

Інтернет або особисте спілкування?
Особисте спілкування очі в очі.

Фейсбук або інстаграм?
Фейсбук – для текстів, інстаграм – для картинок.

Джаз або диско?
А класику можна?

Книги або серіали?
Серіали – спосіб перевітрити мозок, книги – наповнити.

3 улюблених профілю в Instagram:
@spivakovska_artego_gallery: тут можна стежити за виставками і отримувати запрошення на відкриття;
@alexdanifotografo: улюблений фотограф, завжди надихаюся його зйомками;
@stasprostoklass: коли потрібно просто відволіктися і включити самоіронію. (Посміхається.)

Сукня і туфлі answear.Lab

Для вас важлива громадська діяльність. Що стало поштовхом до дії? Розкажіть, якими проектами ви зараз займаєтеся і в чому вбачаєте їх користь.

Думаю, в сучасному світі кожна людина, яка щось робить і є в соцмережах, – громадський діяч. Чи то бізнес, мистецтво, чи мода, вечірки або фондові ринки – кожен вкладає частину себе в розвиток суспільства. І це зрозуміло: ми відчуваємо себе добре, коли допомагаємо іншим, наставляємо або надихаємо.

Мною реалізовано більше 30 благодійних проектів, це і окремо взяті заходи, і аукціони мистецтва, і такий великий проект, як «Театр без акторів», в якому на сцену виходили селебріті і люди з бізнесу, без театрального досвіду. Всі прем’єри були благодійними, у нас вже зіграли близько 40 відомих людей, ми допомогли багатьом фондам, які в основному працюють з дітьми.

Які плани на найближче майбутнє у вас як у громадського діяча?

Зараз я бачу, що найбільше користі суспільству приношу розвиваючи українське мистецтво. Я представляю наших художників за кордоном: возила великі виставки в Мілан, Рим, Париж, Мадрид, Прагу, Ригу, Палермо і на Венеціанське бієнале. Я допомагаю молодим художникам знайти свій шлях, сформувати свою унікальність, відкрити нові сенси. Вважаю, що мистецтво – це найпотужніша і найсильніша мова, якою можна спілкуватися з мислячими людьми, бо саме вони – той локомотив, який штовхає суспільство в майбутнє.

Ви відома дипломована галеристка. Розкажіть про ваш виставковий простір Spivakovska ART: EGO. Якими були найяскравіші арт-проекти і над чим ви працюєте зараз?

Галерею я відкрила 7 років тому. Тоді це стало для мене новим видом діяльності, адже до цього я 10 років керувала рекламним холдингом. Мистецтво було для мене чимось незвіданим, захоплюючим і злегка лякало, зізнаюся. Щоб розібратися в ньому, я вступила в Sotheby’s Institute of Art New York, отримала сертифікат із Gallery business. Дипломованих галеристів в Україні небагато, а українські ВУЗи взагалі не створили такої спеціальності. Тому, довелося відразу йти шляхом інших країн, і це відіграло важливу роль в подальшому розвитку галереї: я застосовую міжнародний досвід у своїй діяльності, це дає велику перевагу.

За сім років Spivakovska ART: EGO gallery організувала близько 500 виставок українських та іноземних художників. Більшість з них були першими персональними виставками в резюме молодих талантів. Зараз я сміливо можу сказати, що ми відкриваємо нові імена і даємо хороший старт тим авторам, які знаходять своє покликання в творчості.

Більшість галерей бояться працювати з новими іменами. Але ще тоді, сім років тому, на відкритті галереї я прийняла рішення, що це буде місце для всіх, хто присвячує себе творінню і, власне, створенню чогось нового. У цьому я бачу свою роль: чим більше буде людей, які бажають творити, тим менше буде війн.

Spivakovska ART: EGO gallery працює з новими іменами, тоді як MANDARIN MAISON gallery – з топовими художниками. Яким ви бачите розвиток в найближчому майбутньому цих двох галерей?

Взагалі це досить дивно для арт-світу: керувати такими різними галереями. Партнером в Mandarin Maison gallery мене запросили півтора роки тому, і за цей час можна впевнено сказати, що галерея має своє чітке позиціонування, обличчя, впізнаваність і статус. Це була моя основна мета: я хотіла створити такий своєрідний музей сучасного мистецтва в мініатюрі. Тут ми щомісяця міняємо експозицію топових українських та іноземних авторів, що мають в своєму резюме успішні продажі на Sotheby’s, Christie’s, Phillips, участь в арт-Фейрі світового масштабу: Монако, Базелі, Майамі. Але головна наша локація в цьому просторі – це зал постійної експозиції. У будь-який день кияни та гості столиці можуть прийти і побачити роботи українських метрів мистецтва та іноземних авторів, яких ми представляємо.

Для мене особисто управління обома галереями – це і челлендж, і насолода. Напевно, я можу сказати, що володію найбільшим пулом художників в Україні, а тому можу бути максимально професійною, консультуючи з підбору картин в інтер’єри і зібрання приватних колекцій. Більшість галеристів пропонують лише обмежену кількість імен, з якими працюють. У моєму ж арсеналі – і картини художників-початківців зі стартовими цінами, і колекційні роботи майстрів зі світовим визнанням.

Сукня answear.Lab

Розкажіть про ваші улюблені музеї, виставки, художників, арт-об’єкти.

Я відвідую просто безліч виставок у всіх містах, де буваю. Виділити окремі імена вкрай важко: їх так багато, що тільки на перерахування піде три з половиною таких статті! Замість цього поділюся лайфхаком, як зрозуміти мистецтво. Думаю, він частково відповість і на це питання.
Багато хто запитує: як розбиратися в мистецтві? А я завжди відповідаю: немає жодного критика крутішого, аніж ваші власні очі. Адже як працює мистецтво? Ось ви йдете по музею, щось вас не зачіпає взагалі, а десь вам хочеться зупинитися. Ось, це воно! Ваше мистецтво. Те, що чіпляє саме вас.

Я одного разу цілий тиждень ходила віденськими музеями, а коли пізніше розглядала фотоплівку, виявила, що в ній 90% фотографій робіт – це картини, де зображено людське тіло. Пози, злами, пластика або незграбність – неважливо. Важливо лише те, що мені, незалежно від стилю, напрямку, автора, епохи і техніки, подобаються роботи про людей. Ні пейзажі, ні тварини, не натюрморти, не абстракція, не геометрія. Мені подобаються люди в будь-якому виконанні. Це і є «моє мистецтво».

Тепер легше розібратися і зрозуміти мистецтво. А точніше, себе через нього.

Скільки арт-робіт у вашій особистій колекції? Розкажіть про них.

Я взагалі стала галеристом частково через те, що у мене великі проблеми з вибором! Я завжди хочу все! (Посміхається.) Особливо коли справа стосується картин і скульптур. Природно, стіни мого будинку не можуть вмістити все це багатство, тому чоловік погодився в нашому просторі розміщувати тільки мої власні картини. У них ми обидвоє бачимо не просто красиві роботи, але і частину мене, а деякі картини написані мною разом з дітьми.

В галереях ж у мене збираються колекції, і вони поповнюються роботами художників, яких ми виставляємо, і я пишаюся кожною з цих робіт. Для мене вони мають найвищу цінність – цінність спілкування з автором, мою причетність до його творчості.

Джинси answear.Lab

«Лайкні мене» – книга, яку ви писали 9 місяців. Розкажіть, про що вона і для кого? Що спонукало до її написання?

Це правда! Книга – це як третя дитина. Тільки на відміну від перших двох набагато складніша! Там природа робила все сама, тут довелося дуже постаратися.

Я часто писала у фейсбуці свої замальовки, вони постійно збирали масу коментарів: «Пишіть книгу». Одного разу критична маса накопичилася, я відчула, що готова, але мене долали сумніви: в моєму уявленні для написання книги потрібне затишне шале на березі Франції, усамітнення і як мінімум п’ять місяців тиші. У моєму ритмі життя це було за межею реального. Але одного разу я написала черговий пост, який зібрав близько тисячі репостів. Він був про стосунки між людьми, про те, що таке справжнє кохання. І в гілці коментарів люди почали ділитися своїми історіями, як мій пост змінив їхнє життя, як змінилася їхня сім’я, дружба … Була там історія про хлопчика, якого мама з села не відпускала до Києва працювати кур’єром і вважала свою турботу про нього любов’ю. А після мого посту вона зрозуміла, що це зовсім не любов була до сина, а її власний страх залишитися одній. І вона його відпустила, хлопець поїхав до столиці, а вона для себе вперше в житті усвідомила, що любити – це не опікати, а відпускати, давати можливість йти своїм шляхом.

Після цього я зрозуміла, що мої історії – це не просто замальовки на полях, вони мають справжню силу, і якщо вони народжуються в моїй голові, то я просто зобов’язана їх зібрати воєдино. Так і вийшло. До книги увійшло 50 оповідань з Фейсбук, в коментарях до яких було багато історій про те, як вони змінили чиєсь життя.

Гроші з продажу книги йдуть на підтримку фонду «Благомай» – на програму освіти для випускників дитячих будинків. Яких результатів вже вдалося домогтися?

Так, для мене було відкриттям, що випускники дитячих будинків з 16-17 років залишаються абсолютно безпритульними. Після випуску з дитбудинку їм нікуди йти, їм ніде жити, та й перспектива вищої освіти дуже туманна.

У «Благомай» якраз була програма з навчання та працевлаштування таких підлітків в IT-сфері. Я подумала, що це буде дуже корисним і правильним. Так, з продажу першої партії книг було оплачено навчання одного такого підлітка.

Ліка, ви керуєте такою кількістю проектів. Як ви розставляєте пріоритети і керуєте своїм часом? Розкажіть про свій тайм-менеджмент

Дуже своєчасне питання. Зараз я якраз перебуваю на стадії перегляду колишнього укладу життя. Раніше у мене була певна система, вона працювала непогано. Але зараз я відчуваю необхідність міняти і її. Коли облаштую, обов’язково напишу про це.

Джинси answear.Lab

Опишіть свій стиль одним реченням.

Іншопланетний ретрофутуризм.

Як ви зазвичай робите покупки – онлайн або офлайн?

Зазвичай офлайн і досить імпульсивно. Я емоційний покупець. Але карантин і локдаун значно змінили мою споживацьку поведінку. Під час локдауну я просто сиділа на сайтах інтернет-магазинів і все «кидала в кошик». Радістю були дні доставки: я розпаковувала коробки абсолютно непотрібних речей і кайфувала від примірок. Більшість з них я ще навіть не встигла одягнути. Думаю, це через те, що шопінг для мене – завжди радість, емоції і враження. Я трохи шопоголік. А якщо бути чесною, то дуже сильно шопоголік! (Сміється.)

Які ваші відчуття в той момент, коли ви одягаєте футболку з написом This Girl can? Як ви вважаєте, наскільки кожній жінці важливо відчувати себе впевненою і вірити в себе?

Я взагалі, зізнаюся, не люблю цього поділу – на жінок і чоловіків. У мене особливе бачення ситуації. Чим частіше ми самі, жінки, робимо акцент на тому, що нам чогось потрібно більше (більше прав, більше відповідальності, більше визнання, більше рівності, більше впевненості), тим частіше ми самі підкреслюємо цю прірву. Я б взагалі будувала всю комунікацію таким чином, що ми, жінки, ВЖЕ маємо – за замовчуванням і базових налаштувань – відповідальність, визнання, таланти, успіхи, досягнення. Вони вже є, ми і так все можемо, все вміємо, і у нас все є. Просто деякі не хочуть цього визнавати – тому потрібно з ними працювати, змінювати їх світогляд. І всім жінкам потрібно завжди пам’ятати: МИ ВЖЕ відбулися, У НАС УЖЕ все виходить. МИ ВЖЕ і красиві, і розумні.

Фото: Анна Гончарова
Стиль: Анастасія Білоус
Макіяж: Тетяна Овдієнко
Зачіски: Андрій Яблонський

Повне інтерв’ю Ліки Співаковської читайте на сайті ELLE.ua >>

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.