За ніжним і ліричним образом співачки ховається непохитна сила характеру. Вона вміє залишатися собою у повсякденності, не дозволяючи ілюзіям затуманювати реальність – більше в новому інтерв’ю.
У новій колекції UNSCRIPTED від Answear.LAB сміливість, спонтанність і жіноча сила переплітаються у кожному образі, створюючи простір для самовираження. В Україні колекцію представляє KOLA — артистка, чия творчість часто грає з іноземними словами, перетворюючи їх на емоції та настрій. Саме ця її фішка надихнула команду обрати головним референсом для знімання атмосферу культового фільму “Труднощі перекладу”, де важливе мистецтво ловити момент і бути тут і зараз. У цьому інтерв’ю KOLA розповідає про творчість, емоції та моменти, що надихають її музику і стиль.
Настя, як думаєш, тобі вдається бути тут і зараз?
Ловити момент я вчуся, якось раніше з цим було легше. На початку повномасштабного вторгнення було менше шуму, контенту, пісень, тоді було набагато легше почути свій внутрішній голос. Наразі треба прям зосереджуватися на чомусь і відрізати все інше задля того, щоб відчути момент. Це інколи складно робити в Києві.
Краще мені це вдається в Тель-Авіві, коли я поруч зі своїм чоловіком, бо він — мій спокій та захист, і там я можу розслабитися. Раніше я їздила до нього рідко, переважно була в Києві, але зараз я хочу змінювати це і проводити з ним більше часу, зокрема і для того, щоб ловити наші з ним моменти та бути тут і зараз.
Що для тебе важливіше: щоб слухач зрозумів зміст, чи щоб він відчув емоцію, навіть не знаючи слів?
Якщо пісня українською, то для мене більш важливий текст, звісно, але якщо пісня англійською мовою — то мелодія. Головне, щоб пісня вібрувала в людях, надихала їх на гарні вчинки, спонукала до дії, вселяла віру, переносила в якийсь певний стан, головне — щоб викликала емоцію, а буде це за допомогою емоції чи тексту — це вже вторинне питання.
Пісня має в першу чергу подобатись мені, якщо вона живе в мені та відгукується, я її люблю, якщо вона викликає емоції в мені, то її полюблять і люди.
Іноземні слова у твоїх піснях – це як інструмент для створення певного настрою чи спосіб дати собі відчуття «глибини»?
В моєму треці Salut Papa, тому що коли я писала цю пісню, перша її демка звучала не так, як всі її почули, там були інші слова про те, що я сиджу в кавʼярні в Парижі, бачу, як заходить чоловік, бере каву, і я розумію, що це мій батько. Тобто така зустріч з людиною, яку давно не бачила, яка викликає в мене багато почуттів, і все це відбувається в кавʼярні. Тому з мене вийшли слова «Салют Папа». Це не був якийсь хід продуманий — це були емоції від уявної картинки в голові.
Ви говорите з чоловіком про твою творчість?
Щодня і він, до речі, дуже багато чого підказує та допомагає, звісно.
Який з них – найбільше подобається твоєму чоловіку?
Йому подобається Salut Papa найбільше з усіх моїх кліпів. Але все ж таки, думаю, його улюблений кліп, я ще не зняла, це той, який придумав він, і тепер просить його втілити. (Сміється)
Мій чоловік ніколи не критикує людей, він просто говорить свою думку, дипломатично, але дуже влучно. Вважаю, що через нього зі мною говорить Бог, тому я завжди дослухаюсь до нього. Я люблю конструктивну критику, особливо від близьких мені людей.
Ти знаєш, що позаочі у музичній тусовці говорять, що в тебе «характер не мед»?
Вау! Дуже приємно, це класно! Так, в мене є характер і я пишаюсь цим! Думаю, що у всіх людей, які чогось досягли — характер не мед, бо щоб кудись дійти, тобі треба пройти ой як багато всього різного. Мені приємно, що говорять — це краще, ніж мовчать!
Все одно відкриваюсь я як людина тільки з найближчими для мене людьми, а від всіх інших — буду рада почути ще щось новеньке, це ж цікаво.
Люди діляться на два табори у справі хейту. Перших хейт «розряджає», других – навпаки «підзаряджає». Ти до якого табору відносишся?
Я не люблю хейт. Мене він «розряджає». Не знаю, як можна лити бруд на людину, не знаючи її, не бувши в її шкірі та на її місці. Думаю, це роблять люди, яким немає що робити і своїх досягнень в них настільки мало, що їм краще поговорити про інших людей. Можна бути ідеальним новим олівцем, яким ніхто ніколи не писав та не малював, але це дуже нецікаве життя, на мою думку. А от бути олівцем, який списав весь зошит, намалював картину, списав всю книгу — це набагато цікавіше, але так, він буде не такий ідеальний, як новий, і про нього буде про що поговорити, бо цей олівець чогось досягнув.
Як думаєш, якою тебе бачать інші?
Різною. В залежності від настрою. А у мене може бути гарний настрій, а може бути поганий, хоча, звісно, я буду завжди поводити себе адекватно, виховано та з добротою в серці.
Загалом, я – добра людина, емпатична, справедлива, не переношу брехню, пафос, награність та хизування. Я люблю людей та завжди хочу допомогти.
Але також в мене вже є і свої кордони, я стала дуже поважати себе та свій час.
Якби ти хотіла, щоб про тебе говорили позаочі?
«Вона талановита та дивна, але дуже світла та класна» (усміхається).
Я світла людина і прийшла на цю планету «світити» людям. Хто має потребу, той бачить це світло, а хто ні — значить, йому воно і не потрібне.
Якою б ти хотіла, щоб тебе запам’ятали?
Щирою, сильною, талановитою та відкритою до людей. Тією, хто обʼєднує, а не руйнує. Правдивою та трохи дивачкою. Хочу, щоб запамʼятали мої пісні і вони жили дуже-дуже довго на цьому світі. Щоб їх любили, надихались ними, щоб вони приносили користь та дарували світло.
Мене дратує, коли люди видають себе не за тих, ким вони є. Нещирість — от що дратує. Всі ми люди й у всіх нас є і світлі сторони, і темні — всі ми робимо помилки, у всіх нас змінюється настрій. Було б набагато легше жити у цьому світі, якби люди транслювали дійсно те, про що вони думають.
А як творця?
Інколи мене може дратувати непрофесійність. Люблю, коли люди гідно роблять свою справу та не напружують своєю необізнаністю та непрофесійністю інших.
Що або хто тебе надихає як людину як творця?
Я сама себе надихаю, коли живу за графіком, коли роблю собі виклики та проходжу їх. А також — книги, тварини, інструментальна музика, люди, які розвиваються, та спорт.
А як творця?
Талановиті люди, не важливо з якої сфери діяльності. От одразу видно, чи це талановита людина, чи ні, навіть по мікрорухах — люблю таких дуже! В музиці з наших виконавців мене надихає Джері Хейл, напевно, сьогодні найбільше з усіх — вона справжній музикант до кісток.
Чесно? Не знаю, не думала про це… я просто не вмію нічого краще робити, ніж співати та писати пісні. Я люблю це, головне — мати баланс. Це енергетично затратна діяльність, це не просто вийти на сцену та заспівати, артисти живуть якимось скаженим життям, кладуть його повністю до ніг музики. Це все дуже складно, треба не аби як любити цю справу, щоб лишатися в ній надовго.
Яка твоя мета як музиканта та як людини?
Моя мета бути щасливою і робити щасливими інших людей. Говорити людям про важливе через свої пісні або навпаки просто підіймати настрій, але все одно закладати туди сенси. Кінцевої мети немає поки, я ще не знаю її, просто хочу бути, творити, надихати та допомагати людям своєю музикою.
Хочу, щоб мій голос почув весь світ, адже це дар і він потрібен людям.
На що тобі сьогодні не шкода витрачати час, окрім музики?
На себе та свою сімʼю. На своє здоровʼя, тіло та ментальний стан. На розмови з мамою, з чоловіком. На пошуки нових ідей разом з командою та на вечірні думки вдома.
Точно не хочу витрачати час на людей, які мені більше не цікаві, як колись, тому я наразі дуже обмежую своє спілкування і відкрита до зустрічей з новими людьми, з якими мої цінності будуть збігатися і мені буде цікаво проводити час.
Яка пісня в тебе стояла 10 разів на повторі за останні кілька тижнів?
Я слухаю щодня вже десь понад рік один і той самий альбом зранку, поки збираюсь кудись та поступово прокидаюсь — це Trance Life – Alex Serra. Неймовірний альбом, розслабляє і водночас дає сил, надихає та заспокоює, я відчуваю, як всі мої органи всередині приходять до балансу, і я щаслива.
За творчістю кого з колег-митців ти слідкуєш, ким захоплюєшся?
Я люблю те, що робить Ілля Парфенюк, Джері Хейл, YAKTAK. Альона Омаргалієва — крута авторка з класним тембром, поважаю її. Альону Альону люблю, її неймовірні тексти. Джамала — це мій улюблений голос, який живе в моєму серці вже багато років. Пісня Лауда для «Євробачення» — це вау, от якраз її я слухала, напевно, єдину останнім часом просто по колу; Adam — його пісні мені поки важко слухати, але я їх дуже люблю. Ну і, звісно, Настю KOLA люблю, вона класна співачка та авторка пісень (сміється).
Що ти слухаєш, коли тебе ніхто не чує?
Тишу! Це моя улюблена музика (сміється). Тиша та якась мантра десь на фоні або частота 528 герців. Та свої різні демки, їх просто тьма в мене.
Так. Я люблю кіно, переважно старе. Можу передивлятися до безкінечності «Гаррі Поттера». Він ніколи не набридає мені. А ще фільми «Красуня», «Осінь у Нью-Йорку», «Померти молодим», «Будинок біля озера», «Відпустка за обміном», «Міс конгеніальність», «Пропозиція», «Привид», «Поки ти спав», «Непристойна пропозиція», «Секс і місто» (це взагалі любов, дивлюсь по колу інколи серії, ставлю собі просто як фон).
З мого досвіду, є класні фільми, які я подивилася і жалкую про це. Бо я не можу знову відчути той захват, який відчувала вперше. У тебе є такий фільм?
Жалкую, що вже тричі подивилась «Паперовий будинок», «Люпен» і, на жаль, не зможу тепер подивитися ці два серіали з тим захватом, як вперше.
Чий номер телефона тобі хотілося б мати, за умови щи ви б могли дзвонити будь-коли й говорити про що завгодно?
Біллі Айліш. Це єдина артистка, фанаткою якої я є. Правда вже зараз на пʼяти їй наступає Олівія Дін, але все одно Біллі — це моя безмежна любов. Хочу написати пісню, щоб вона стала хітом в Америці, і познайомитися з нею — це буде перше, що я зроблю, коли один з моїх треків стане всесвітньо відомим хітом.
З огляду на твій образ, складається враження, що ти не дуже прив’язана до речей. Це правда? Як речі для тебе цінні?
Я можу ходити декілька днів в одному і тому самому, ну щось там змінювати, звісно, але якщо я щось полюбила, воно зі мною довго — це привʼязаність чи ні? Також я, звісно, маю різні сумки, але тільки купляю нову, ходжу з нею весь рік, поки не куплю знову нову, і так по колу, люблю постійність. Я дуже охайна та дбайлива до речей, до інтерʼєру, до порядку в домі тощо. Я обережно ношу речі і не люблю, коли в мене їх багато. Я можу приїжджати в один і той самий магазин по 5 разів, щоб міряти знову і знову ту річ, яку я обрала, щоб впевнитися, що вона мені точно потрібна, я буду її носити й точно хочу її придбати. Зате гроші на кліпи я витрачаю за секунду (сміється), ну якось в мене ось так. Я щаслива, що сьогодні маю різний одяг і можу його змінювати залежно від настрою. Раніше я такого собі дозволити не могла. Тому, я дуже бережу все, що маю сьогодні, і ставлюсь з великою повагою до кожної речі мого гардероба.
Що було рушійною силою у вашому рішенні прийняти пропозицію стати амбасадоркою весняної кампанії Answear.Lab?
Те, що я матиму змогу попрацювати з професійною командою, зробити класні образи, які мені пасують і в яких відчуваю себе супер комфортно, та зафільмувати себе такою у свої 33, щоб потім через декілька років подивитися, яка я гарна була. (Сміється.)
У весняній колекції Answear.Lab поєднані різні айтеми з акцентом на фемінність та маскулінність – власне, це два шляхи, за якими обирають одяг – або щоб підкреслити характер, або щоб компенсувати непритаманні риси. За яким принципом ти складаєш аутфіти?
Люблю жіночний стиль з нотами маскулінності. Суто дівочі образи, де у центрі уваги класична сукня або щось супер дівоче – не моє. Мені подобається поєднувати непоєднуване, але все ж таки стримано. Мені подобаються пастельні кольори, монохром, але при цьому дивність форм. Люблю, коли береш річ і одразу розумієш — вау, це фірма, це вишуканість, це стиль, якість, інтелігентність. Не люблю короткі шорти, спідниці, замість цього я завжди оберу щось більш елегантне — якесь міді, але щоб було видно ніжку в глибокому розрізі.
Що тобі дарує відчуття впевненості в собі? Чи входить до цього переліку одяг?
Звісно! Одяг це продовження мене. Напевно найкомфортніше я почуваю себе в якійсь класній стильній сукні, але в меніш форматі, на низьких підборах та в пальто. Або в джинсах, лонгу по фігурі, чоботах чи кросах і якісь спортивній куртці зверху або шкірянці. Щось таке, головне, щоб воно все було трохи дивакувате, як типу не за правилами, тоді мені це дуже лайк.
Який образ з колекції Answear.Lab тобі найбільше відгукнувся?
Мені дуже сподобалась жовта сукня, відчувала в ній себе супер ніжною, тонкою, грайливою, оголеною, така інтелектуальна сексуальність. А також чорний шкіряний костюм. Розслаблений, впевнений образ, який підкреслює мою силу, волю, харизму та драйв.
Ти створила ряд різних образів у відео до своїх пісень. Пересічний глядач сприймає тебе саме через втілені образи. На твою думку, який із них найближчий до тебе в реальному житті?
Найближчий до мене — я в кліпі «Біля серця» та Salut Papa. Я різна в них, але все це є в мені: інтелектуальність, стиль, свіжість, без гриму та пафосу, але з дуже гарним смаком, інтелігентність та драйв водночас, розум, душевність та голос, що торкається сердець.
Мова в музиці – це не лише слова. Це певна форма взаємодії з людьми. Що ти хочеш сказати своєю музикою тим, хто ніколи не чув твоїх пісень?
Хочу сказати людям, що світом править любов. Вона живе в кожному з нас і щоденно всі ми маємо вибір: обирати любов або зло, гнів та сум. Любити можна не тільки свою другу половинку, а і кожного, хто є в нашому житті — це і про природу, і про тварин і, звісно ж, про себе. Хочу зцілювати людей своїм голосом та своїми піснями. От тільки вони чують мій голос — і всередині все розквітає та найкращі якості людей виходять назовні. Говорити про важливе не велику аудиторію — це круто!
Хочу, щоб мої пісні також мотивували людей йти вперед, ставати кращими версіями себе, розвиватися та допомагати іншим.
Можеш пригадати моменти твого життя, які б ти знову хотіла пережити?
Я б хотіла ще раз прожити свій перший Палац спорту, повернутися туди, де я була дуже щасливою. Хотіла б прожити хоча б пару днів з дитинства, де я була безтурботною та наївною. Пережити закоханість в чоловіка, ті дні, коли ми тільки познайомились. Коли залетів трек «Чи разом?» — той день не забуду ніколи, моє життя змінилось назавжди, тож хотілось би його повторити. А взагалі, думаю, треба йти вперед і не фокусуватися на минулому, я хочу бути в теперішньому часі й відчувати світ таким, який він є, а не будувати ілюзії.
Прочитаєш за 12хв Нова колекція STATEMENT LEATHER від Answear.LAB – це історія про шкіру в її найбільш природній, але водночас вишуканій формі. Вона створена для тих, хто шукає баланс між повсякденним комфортом і витонченою елегантністю, та дотримується принципу «без надмірностей, без компромісів».
Прочитаєш за 12хв У світі Marciano by Guess літо починається з емоцій. Нова колекція поєднує енергію міста з м’яким сяйвом сонячних пейзажів, створюючи гардероб для жінки, яка одягається так, як живе – спонтанно, чуттєво і без компромісів.
